Інтерв’ю Ольги Баторик та Миколи Чорного

У 2025 році кафедра Прикладної математики НУ «Львівська політехніка» з гордістю відзначає перший випуск бакалаврів за новітньою освітньою програмою «Фінансовий інжиніринг». Студенти групи ФІ-41 стали першопрохідцями у поєднанні математичної точності, фінансового мислення та цифрових технологій.

У межах переддипломної практики у Кредобанку відбулася тепла та змістовна розмова зі студентами групи ФІ-41, які впевнено поєднують навчання на кафедрі ПМ з професійною діяльністю в банківській установі. Ольга та Микола поділилися своїм досвідом, розповіли про реальні виклики й завдання, з якими стикаються щодня, а також про те, як знання, здобуті в межах освітньої програми «Фінансовий інжиніринг», допомагають їм впевнено орієнтуватися у світі сучасних фінансів. Це свідчення того, що сучасна освіта — це реальний старт для великих можливостей.

Навчання за освітньою програмою «Фінансовий інжиніринг»

Чому ви обрали саме освітню програму «Фінансовий інжиніринг»?

Ольга:

У 2021 році, коли я вступала на спеціальність «Прикладна математика», ще не знала, що згодом буде запропоновано новий напрям — «Фінансовий інжиніринг».

(У 2022 році цей напрям вперше з’явився у переліку спеціалізацій при вступі. Вступники 2021 року кафедри ПМ обирали його після завершення першого курсу — прим. ред.)

Спочатку я була переконана, що працюватиму в сфері Data Science — це була моя мрія ще з моменту вступу. Але з часом мої інтереси почали змінюватися. Коли з’явилася можливість перейти на новий напрям, я довго не вагалася й подала заяву на «Фінансовий інжиніринг». Я — людина азартна, а новий напрям звучав перспективно та інтригуюче. Поміркувала: чому б не спробувати? Фінансова грамотність ще нікому не завадила, а сама назва програми одразу вказує на глибоке занурення у світ сучасних фінансів. Навіть якщо ці знання не стануть ключовими в моїй професії, у повсякденному житті вони точно стануть у пригоді.

Микола:

У моєму випадку все було трохи простіше: вибір стояв між ІТ-сферою та освітньою програмою «Фінансовий інжиніринг». Оскільки значних успіхів у програмуванні я не досяг, альтернатива була очевидною — і, по суті, єдиною. Другим важливим аргументом, як слушно зауважила Оля, стала фінансова грамотність — знання, які безумовно знадобляться у майбутньому, незалежно від професійного шляху.

Які знання чи навички, здобуті під час навчання, виявилися найбільш корисними на практиці?

Ольга:

Для мене це не стільки конкретні предмети, скільки саме вміння логічно мислити. Сформоване під час навчання логічне мислення справді допомагає в роботі. Якби не всі ті математичні курси — алгебра, матаналіз, теорія ймовірності — не впевнена, чи мислила б я так, як зараз. Адже раніше я завжди вважала себе гуманітарієм (сміється — прим. ред.). А ще — фінансові дисципліни: страхування, інвестування, фінансова економіка. Вони допомогли скласти цілісну картину фінансового світу та значно розширили мій світогляд.

Микола:

Особливо корисними на початку виявилися дисципліни, які ми вивчали на кафедрі фінансів — мікро- та макроекономіка, фінанси, банківництво. Вони значно знизили «поріг входу» в нову сферу й допомогли легше адаптуватися до складностей, з якими зіштовхнувся на старті роботи. Згодом, коли я вже втягнувся у робочі процеси, математичні предмети також почали відігравати важливу роль. Наприклад, знання з регресійного аналізу виявилися необхідними для побудови певних моделей, які ми вже використовуємо або плануємо впроваджувати. А оскільки кожен сучасний бізнес рухається в бік автоматизації, то й знання програмування — особливо для формування технічних завдань — стали надзвичайно цінними.

Чи були у вас улюблені предмети під час навчання? А можливо, навпаки — такі, які сприймалися як менш важливі, просто щоб «здати і забути»?

Ольга:

Загалом, з математикою не все було просто, але цікаво, як і з предметами фінансового блоку. Особливо запам’ятався курс «Статистичний аналіз та візуалізація даних» (викладач — доц. кафедри ПМ Гайдучок О.В. — прим. ред.), який став одним із улюблених. Уміння чітко візуалізувати інформацію — перетворити думки й дані на зрозумілі графіки та діаграми — має велике значення. Адже правильна візуалізація сприяє глибшому аналізу, тоді як помилкова або спотворена може призвести до хибних висновків і рішень.

Гайдучок Олена Василівна — кураторка групи ФІ-41 та гарантка освітньої програми «Фінансовий інжиніринг» — стала для студентів не просто викладачем, а справжнім орієнтиром. Вона вміє точно розставити академічні акценти й водночас — підставити плече підтримки там, де не вистачає впевненості. Її вимогливість, турбота й безумовна віра в потенціал кожного студента стали тією невидимою, але відчутною опорою, без якої неможливо уявити успішний перший випуск програми — прим. ред.

Ольга Баторик зі своїм керівником Гайдучок Оленою Василівною

Чим запам’яталося навчання на кафедрі прикладної математики?

Ольга:

       Насправді, перехід із дистанційного на очне навчання став для нас справжнім викликом. Це був непростий період адаптації — і, як наслідок, рейтинги трохи похитнулися (сміються, ніяковіють — прим. ред.). Комусь було зручніше вчитись онлайн, а хтось, навпаки, відчув себе у своїй стихії саме в аудиторіях. Навчання в аудиторії виявилось зовсім іншим досвідом: побачити викладачів наживо, почути живу мову, реакції — і зрозуміти, що це не якісь «страшні постаті з екранів», а звичайні, відкриті люди, з якими можна спокійно поспілкуватися, поставити запитання, навіть пожартувати. Це був своєрідний момент переосмислення навчання на кафедрі, коли до академічного процесу повернулося справжнє студентське життя. Спочатку було нелегко — бракувало живого контакту, емоцій, підтримки. Але з поверненням до аудиторій стало значно легше й тепліше.

Микола:

Коли ми нарешті повернулися до аудиторій — я з усмішкою можу сказати: повернувся й на стипендію! Думаю, це вже можна вважати невеликим, але приємним успіхом (сміється — прим. ред.).

Перший досвід роботи в банку

У 2024 році кафедра прикладної математики НУ «Львівська політехніка» започаткувала стратегічну співпрацю з АТ «Кредобанк». У межах партнерства регулярно відбуваються зустрічі зі студентами, під час яких обговорюються можливості проходження практики, стажування та подальшого працевлаштування у банківській сфері. - прим. ред.

Як Ви потрапили на роботу (стажування) у банк?

Ольга:

У нашому банку — АТ «Кредобанк» — формального стажування не передбачено, натомість діє система випробувальних періодів. На початку встановлюється стандартний випробувальний термін тривалістю 3 місяці, після чого керівництво управління чи департаменту оцінює результати виконаних завдань і ухвалює рішення про доцільність подальшої співпраці. За потреби випробувальний термін може бути продовжений ще на 3 місяці — такий цикл допускається декілька разів. У разі якісного виконання обов’язків та відповідності очікуванням працівника можуть перевести на постійну посаду з укладенням безстрокового трудового договору.

Микола:

Варто зазначити, що по завершенню випробувального терміну роботодавець може ухвалити рішення про завершення співпраці, якщо працівник не виконав поставлені завдання, продемонстрував недобросовісне ставлення до роботи або не відповідав очікуванням щодо професійної поведінки та ефективності. Такий підхід забезпечує об’єктивну оцінку результатів і дає змогу формувати відповідальну команду на довгострокову перспективу.

Про що говорили на співбесіді?

Микола:

Під час співбесіди найважливіше — не забути розповісти, що ти вмієш і знаєш. Це справді критично. Будь-які знання чи досвід, навіть на перший погляд незначні — волонтерство, участь у студентських заходах, виконання обов’язків старости або участь у спецпроєктах — усе це може стати вагомою перевагою. Роботодавець хоче побачити не лише фахову підготовку, а й організованість, ініціативність, готовність працювати в команді.

Я, наприклад, вже після розмови згадав багато речей, які забув згадати на співбесіді. І зараз думаю: міг би показати себе ще краще.

Оля (усміхаючись, звертається до Миколи): взяли на роботу — то й добре!

Микола:

Не менш важливо на співбесіді згадати про своє хобі, особливо якщо воно дотичне до майбутньої професії. Якщо ти справді цікавишся певною темою й розбираєшся в ній поза навчальною програмою — обов’язково варто це підкреслити. У моєму випадку це стало надзвичайно корисним, а можливо, навіть важливим аргументом під час прийняття рішення про працевлаштування. Адже щира зацікавленість і ініціатива завжди помітні.

Ольга:

І що ще важливо, залежно у який структурний підрозділ беруть тебе на роботу, може відрізнятися сама співбесіда. Вас можуть попросити виконати якесь завдання, щось довчити і сказати свою думку щодо цього. Для окремих підрозділів першочергове значення має досвід роботи з конкретними інструментами.

На співбесідах звертають увагу не лише на фахові знання, а й на soft-skills — тобто комунікабельність, гнучкість, вміння працювати в команді. Роботодавці хочуть зрозуміти, яка ти людина в спілкуванні, як реагуєш на виклики, як вписуєшся в корпоративну культуру. Навіть якщо ти прекрасно орієнтуєшся у фінансах, це може не гарантувати успіху, якщо за особистими якостями не знайдеш порозуміння з керівництвом чи командою. Саме тому важливо не лише показати знання, а й проявити себе як людину.

Микола (дає пораду – прим. ред.):

Якщо щось піде не так під час співбесіди, або робота виявиться не твоїм — не варто засмучуватися. Це не поразка, а просто ще один крок на шляху до чогось кращого.

Перед проходженням співбесіди подавали резюме?

Ольга:

Так, це справді важливо. Але варто розуміти, що це не зовсім резюме — це CV (curriculum vitae), що є дещо іншим документом. CV зазвичай коротше та містить основну інформацію про освіту, навички й досвід.

Насамперед цей документ потрапляє до відділу HR, де його уважно аналізують. Спеціалісти оцінюють, на яку позицію кандидат підходить найбільше, навіть якщо сам кандидат подається на іншу. Іноді HR бачать потенціал в іншому напрямі — і саме вони можуть запропонувати варіант, який виявиться для кандидата ще кращим. Таким чином формується ефективний розподіл майбутніх працівників відповідно до їх сильних сторін.

Микола:

Щодо написання самого CV, я, чесно кажучи, спочатку думав, що вийшло не надто вдало. Але згодом почув зворотне: мені сказали, що документ вийшов цікавим, незвичним і добре написаним, і, що приємно — сподобався майбутнім колегам.

До речі, в університеті Олена Василівна, наша кураторка, наголошувала: якщо виникають сумніви, можна надіслати CV їй — вона перегляне й підкаже, наскільки воно складене грамотно та відповідає очікуванням роботодавців. Це була дуже корисна можливість, якою я радив би скористатися кожному.

Чи допомагали університетські знання у вирішенні реальних задач в банку?

Микола:

Особисто для мене надзвичайно корисним із практичної точки зору став курс «Банківництво» (цей предмет для наших студентів читає кафедра «Фінанси» — прим. ред.). На заняттях ми розглядали реальні приклади з банківської практики, що значно полегшило розуміння складних процесів. Олег Миколайович Сєргєєв — викладач із великим досвідом, на мою думку, проводив лекції дуже професійно й цікаво. Його знання, подані з практичним акцентом, стали для мене справжньою опорою, особливо на початку професійної діяльності у фінансовій сфері.

Ольга:

Великий вплив на мене справили розповіді Олега Миколайовича Сєргєєва, викладача курсу «Банківництво», про його особистий досвід роботи в банківській сфері. Саме завдяки його щирим історіям я вперше по-справжньому відчула, що робота в банку — це не лише цифри, а й цікаві виклики, людські історії, прийняття рішень. Якби не його натхнення та приклади з життя, можливо, я й не наважилася б спробувати себе в цій сфері. А зараз — щиро радію, що зробила саме такий вибір.

Також мала змогу поспілкуватися з Оленою Василівною, гарантом освітньої програми «Фінансовий інжиніринг», і поділитися своїми думками про те, що варто було б додати до навчального процесу, аби він став ще кориснішим для майбутніх студентів. Ця розмова стала для мене цінною можливістю вплинути на вдосконалення програми зсередини.

У 2025 році стартує оновлена освітня програма «Фінансовий інжиніринг», яка передбачає ще глибше занурення студентів у фінансово-економічну тематику з перших днів навчання. Вже на 1-му курсі студенти почнуть опановувати ключові процеси у сфері економіки та фінансів, а також поступово здобуватимуть практичний досвід, необхідний для їхньої майбутньої професійної діяльності (прим. ред.).

Наскільки складно було поєднувати навчання та перші кроки в роботі?

Ольга:

Важливо заздалегідь знати, як правильно оформлювати індивідуальний навчальний план, адже саме з 3-го курсу відкривається можливість поєднувати навчання з роботою. Це справді непросто, тому ми часто кооперувалися з одногрупниками та не боялися звертатися до викладачів за порадою чи розумінням. Наприклад, якщо не встигаєш здати завдання вчасно, головне — не «пропустити» дедлайн мовчки, а відверто повідомити викладача, пояснити ситуацію та зв’язок із роботою. Більшість викладачів адекватно сприймає такі обставини — і завдяки конструктивному діалогу вдається знайти компроміс, зберігаючи якість навчання. Найважче - пройти перший адаптаційний період, коли все здається хаотичним. Але з часом з’являється досвід, навички тайм-менеджменту й уміння розставляти пріоритети, що дозволяє ефективно поєднувати обидві сфери.

Микола:

Поєднувати роботу й навчання — це справді непросто. Вільного часу та вихідних стає набагато менше, і доводиться постійно тримати темп. Але результат того вартий: ти здобуваєш не лише досвід, а й фінансову незалежність ще під час навчання. Ключ до успіху — вміння ефективно планувати свій час, розставляти пріоритети та, що не менш важливо, спілкуватися з одногрупниками й викладачами, як слушно зауважила Оля. Саме підтримка та взаєморозуміння в колективі допомагають пройти цей шлях більш впевнено.

Микола Чорний на захисті бакалаврської кваліфікаційної роботи

Чи були у вас практичні завдання або проєкти, пов’язані з фінансами ще під час навчання?

Микола:

Я разом із кількома одногрупниками взяв участь у NBU University Challenge - ініціативі в межах курсу «Моделювання фінансових ризиків», який викладає кафедра «Фінанси». Нашим завданням було спрогнозувати облікову ставку, яку має встановити Національний банк України на найближчому засіданні з монетарної політики. Цей досвід я згадав у своєму CV та під час співбесіди, і він справив позитивне враження на моїх теперішніх колег. Це був цікавий і практично цінний проєкт, і я справді радий, що долучився до нього.

Що вам найбільше подобається у вашій нинішній роботі?

Ольга:

Найбільше для мене — це колектив. Саме люди поруч формують атмосферу, а адекватне, дружнє спілкування в команді задає тон усій роботі. Дуже цінно, коли в колективі панує взаємоповага й підтримка — тоді й працюється зовсім інакше. Окремо приємно, що в нашому банку діє прозора система: як у питаннях нарахування заробітної плати, так і щодо підвищення окладу чи посади. Нам завжди аргументовано пояснюють, за що саме нараховується винагорода, коли й чому відбуваються зміни в оплаті. Це викликає довіру й мотивує розвиватися далі.

Микола:

Мені дуже подобається наш колектив, як уже зазначила Оля. Справді, хороша команда — це основа успіху, і коли поруч однодумці, робота стає не лише обов’язком, а спільною справою. Крім того, мені імпонує відчуття, що я роблю щось корисне для суспільства. Протидія фінансовим злочинам — це відповідальна й важлива місія. І коли розумієш, що твоя праця має значення, що ти залучений до процесів, які є частиною чогось більшого, — це надихає, дає сенс і мотивує постійно розвиватися та вдосконалюватися.

Які аналітичні інструменти чи математичні підходи ви застосовуєте у банківській діяльності?

Ольга:

Щодня у своїй роботі я активно використовую SQL — мову структурованих запитів, яка є основним інструментом для взаємодії з реляційними базами даних. Саме робота з SQL — формування запитів, оновлення, керування даними та структурами баз — є основною частиною моєї щоденної діяльності. (SQL - Structured Query Language – це декларативна мова програмування, що використовується для створення, модифікації й адміністрування баз даних, а також для налаштування прав доступу – прим. ред.).

Співпраця кафедри ПМ з АТ «Кредобанк» – як Вам ідея, що про це скажете з точки зору випускників?

Ольга:

Загалом ідея видається чудовою, хоча, на жаль, дізналася про неї доволі пізно. Побутує хибна думка, що банкам потрібні виключно фахівці з фінансів. Насправді ж нині дедалі більший попит мають програмісти. Саме тому мені б хотілося, аби про співпрацю з АТ «Кредобанк» говорили не лише в контексті освітньої програми «Фінансовий інжиніринг», а й у ширшому розрізі — для всіх освітніх напрямів, які розвиває кафедра прикладної математики. З-поміж мов програмування найбільш затребуваною наразі залишається Python — гнучкий, потужний інструмент, що відкриває широкі можливості для аналізу даних, моделювання та автоматизації процесів.

Як відбувалося ваше стажування в банку і чим воно запам’яталося?

Ольга:

Перші три місяці випробувального періоду — надзвичайно складний етап. Щодня доводиться опановувати нові технології, вбирати в себе величезну кількість інформації, адаптуватися до незвичного темпу. Це час сильного стресу, коли щоденно виникає спокуса здатися й усе залишити. Але головне – витримати. Пережити. І пам’ятати, що це мине (усміхається – прим. ред.).

Які навички (soft і hard-skills) найважливіші для роботи у фінансовому секторі?

Ольга:

Уміння справлятися зі стресом — надзвичайно важлива навичка, особливо в умовах щільних дедлайнів у банківській сфері. Важливо постійно вдосконалювати тайм-менеджмент, аби ефективно розподіляти час і ресурси. З-поміж soft skills особливо варто навчитися говорити «ні», адже роботи завжди багато. Потрібно вміти розставляти пріоритети, оцінювати критичність завдань і відкрито комунікувати про те, що виконаєш зараз, а що – згодом.

Як Ви бачите подальше своє майбутнє в цій сфері: магістратура, кар’єрний розвиток тощо?

Микола:

Я прагну застосувати здобуті під час навчання знання на практиці у своїй професійній діяльності. У короткостроковій перспективі бачу це як одну з головних цілей. Зокрема, моя бакалаврська кваліфікаційна робота тісно пов’язана з низкою робочих процесів, і я хотів би реалізувати її ідеї на практиці. Також планую продовжити навчання в магістратурі на кафедрі прикладної математики.

(19 червня 2025р. студенти групи ФІ-41, зокрема Оля і Микола, успішно захистили свої бакалаврські кваліфікаційні роботи на кафедрі прикладної математики НУ «Львівська політехніка» – прим. ред.)

Що б ви порадили майбутнім студентам, які тільки вступають на «Фінансовий інжиніринг»?

Ольга:

Прагніть засвоювати якомога більше знань про фінансові інструменти — навіть якщо не використовуватимете їх безпосередньо у своїй роботі, ці знання стануть у пригоді в повсякденному житті. Не бійтеся долучатися до будь-яких ініціатив, пов’язаних зі співпрацею з АТ «Кредобанк» — це цінний досвід і можливість професійного зростання.

Микола:

Бути активним у всьому — ось короткий, але важливий принцип. І не варто боятися розповідати про свою активність на співбесідах — це демонструє ініціативність, зацікавленість та готовність розвиватися.

Інтерв’ю взяв Ліснічук Андрій Євгенович, відповідальний за інформаційний пакет кафедри прикладної математики НУ «Львівська політехніка», 22 травня 2025р.